На початку січня 1918 року більшовики встановили контроль у Харківській, Катеринославській та Полтавській губерніях та розгорнули наступ на Київ. Наступ більшовицькі війська вели двома групами: одна вздовж залізниці Харків-Полтава-Київ, друга – у напрямі Курськ-Бахмач-Київ.
Центральна Рада УНР у своєму підпорядкуванні мала окремі частини колишньої російської армії, що були українізовані, а також сформовані із добровольців підрозділи, серед яких варто назвати курінь Січових стрільців на чолі з Євгеном Коновальцем, загони вільного козацтва, та сформований Симоном Петлюрою Гайдамацький Кіш Слобідської України. Саме добровольці і стали опорою Центральної Ради.
24–27 січня 1918 року запеклі бої розгорнулись за станцію Бахмач. Українські війська змушені були залишити Бахмач і відступити до станції Крути. На підкріплення українських частин в Крути було направлено Першу Українську юнацьку (юнкерську) школу ім. Б. Хмельницького у складі чотирьох сотень (400–450 курсантів та 20 старшин (офіцерів). До юнаків школи приєдналась перша сотня (116–130 осіб) новоствореного добровольчого Помічного Студентського куреня січових стрільців. Переважна більшість студентів не мала достатньої військової підготовки, студенти були погано озброєні. До курсантів юнацької школи, студентів і гімназистів приєдналося ще десь до 80 добровольців з підрозділів місцевого Вільного козацтва із Ніжина.
Загалом, за різними підрахунками, у Крутах 29 січня 1918 року перебувало до 520 українських воякiв і юнакiв та студентiв, якi мали на озброєнні до 16 кулеметів та одну гармату на залiзничнiй платформi.
Упродовж дня вони вели бій за станцію з більшовицькими військами загальною чисельністю (за твердженням більшості джерел) 4800 осіб, в їх числі 400 балтійських матросів. Усі добре озброєні і з артилерією.
Після бою, у присмерках, українські війська організовано відступили зі станції Крути до своїх ешелонів. 27 студентів та гімназистів, які знаходилися у резерві, під час відступу потрапили у полон. І наступного дня ці 27 героїв були розстріляні або замордовані. Згодом їх поховали на Аскольдовій могилі у Києві.
За сучасними підрахунками втрати українських військ під Крутами оцінюють у 70–100 загиблих. Серед них – 37–39 полеглих у бою та розстрiляних студентiв i гімназистів. На сьогоднi вiдомi прiзвища 20 з них. Це студенти Народного унiверситету Олександр Шерстюк, Ісидор Пурик, Борозенко-Конончук, Головащук, Чижов, Сiрик, Омельченко (сотник); студенти унiверситету Св. Володимира Олександр Попович, Володимир Шульгин, Микола Лизогуб, Божко-Божинський, Дмитренко, Андрiїв; гiмназисти 2-ї Кирило-Мефодiївської гiмназiї Андрiй Соколовський, Євген Тернавський, Володимир Гнаткевич (з 6-го класу), Григiр Пiпський (галичанин), Іван Сорокевич (з 7-го класу), Павло Кольченко (прапорщик), Микола Ганкевич (з 8-го класу).
Втрати бiльшовицьких вiйськ пiд Крутами - близько 300 воякiв.
Затримавши ворога на чотири дні, київські юнаки дали змогу укласти Брест-Литовський мир, що означав міжнародне визнання української незалежності.
Крути – помилка, Крути – непорозуміння, щось більш парадоксального і просто блюзнірчого трудно вигадати, а одначе така точка погляду може існувати. Самовидець, ...
Українська молодь, яка дня 28 січня 1918 року з піснями виїхала зі столиці України під станцію Крути, щоб там умирати, була першою молоддю світу, що одверто, ...
Як сонце в небі, сяяла мета! їх кликали, в снігах чекали Крути! І Володимир простягав хреста! II Вихрить зима, встеляє землю снігом, Скрипить над шляхом сивий ...
Євген Маланюк, "Крути" ... Наші національні свята назагал невеселі. Склалося на те багато причин. І то не лише зовнішніх, об'єктивних, бо ж остаточно дійсність є ...
Завантаження · Улас Самчук, "Крути" · Інші твори цього автора: · Дивіться також: Біографія Уласа Самчука. Головна · Контакти · Реклама. УкрЛіб — скорочення від ...
Під Крути рушає студентський загін. Великій ідеї, високому чину, Ніхто не злякався ворожих погроз. Нас триста упало у битві кривавій, Мов цвіт той весняний в ...
Щороку 22 січня Україна відзначає День Соборності. Офіційно це свято встановлено Указом Президента України “Про День соборності України” від 21 січня 1999 року № 42.
22 січня 1919 року на Софійському майдані в Києві в урочистій атмосфері відбулося проголошення Акта злуки (об'єднання) Української Народної Республіки і Західно-Української Народної Республіки в єдину незалежну державу. У зачитаному на зборах «Універсалі соборності», зокрема, відзначалося: «Однині воєдино зливаються століттями одірвані одна від одної частини єдиної України – Західноукраїнська Народна Республіка (Галичина, Буковина, Угорська Русь) і Наддніпрянська Велика Україна. Здійснились віковічні мрії, якими жили і за які умирали кращі сини України. Однині є єдина незалежна Українська Народна Республіка».
Цей день став символом українського державотворення, втілив соборницькі прагнення українців щодо консолідації в одній державі.
Соборність – це…
…єдність, неподільність усіх територій України, духовна єдність українців, які проживають на території України, а також єдність усіх громадян України незалежно від національності та віросповідання, спрямована на утвердження справжнього суверенітету і незалежності України, побудову процвітаючої демократичної національної держави (стаття 6 Закону України “Про основні засади державної політики у сфері утвердження української національної та громадянської ідентичності”).
Термін «соборність» має кілька значень. Передусім, це й об’єднання в одне державне ціле всіх земель, населених конкретною нацією на суцільній території; духовна консолідація всіх жителів держави, це й згуртованість громадян, незалежно від їхньої національності. Термін «соборність» включає в себе єдність і згуртованість.
Для України соборність – це єдність у багатоманітності, об’єднання навколо української державності й ідентичності. Ідея територіальної цілісності країни поєднується з ідеями духовної згуртованості. Тож соборність невіддільна від державності, суверенітету й незалежності нації – фундаменту для побудови демократичної держави.
В умовах Війни за Незалежність України соборність набуває більшого символізму та гостроти, адже нині, як ніколи, українцям потрібно об’єднатися заради майбутнього. Таким чином, гаслом інформаційної кампанії щодо вшанування Дня Соборності України може залишитися минулорічне гасло "В єдності - сила". Водночас, Інститут може запропонувати такі варіанти: «Україна соборна. Разом до Перемоги!», «В єдності сила», «Соборність сьогодні – єдність фронту і тилу». Даний перелік не є вичерпним, однак Інститут рекомендує при виборі/формуванні нового гасла спиратися на ключові повідомлення.
Грунтовний підручник з української історії. Книга професора Йоркського університету в Торонто (Канада) українця за походженням Ореста Субтельного визнана на Заході кращим популярним викладом історії України англійською мовою. Дещо незвична для нашої аудиторії, вона викличе інтерес передусім нетрадиційною концепцією української історії, прагненням автора до наукової об'єктивності, неупередженістю позиції, зваженістю оцінок, а головне — ідеєю національного відродження України.
Брати Капранови «Мальована історія незалежності України»
Незалежність не впала з неба – державницька традиція живе на наших землях зі скіфських часів і фактично не переривалася до 1991-го. Короткий і зрозумілий виклад подій минулого разом із мальованими історіями дозволить читачам легко зорієнтуватися у такому складному питанні, як походження Української держави та боротьба за її встановлення, а пантеон героїв дасть приклад для наслідування. Це – книжка для дорослих і дітей, для батьків, які хочуть, щоб їхні нащадки виросли українцями.
20 січня, в Україні відзначають День вшанування захисників Донецького аеропорту, яких за мужність та неймовірну стійкість називають Кіборгами.
Вісім місяців вони тримали оборону, із 26 травня 2014 по 22 січня 2015 року захищали Донецький аеропорт. Тоді росіяни вперше застосували тактику випаленої землі. Щодня й щоночі воїнів ЗСУ знищували артилерією, градами й танками. Падали бетонні стіни ДАПу, але не люди. Українські військові, добровольці, медики й волонтери завзято відстоювали цей клаптик рідної землі. Оборона Донецького аеропорту стала першим всесвітньо відомим прикладом мужності, міці та незламності українських воїнів.
Цій битві немає аналогій у світових війнах, у ній гартувалась нова українська армія, а нездоланна сила кіборгів створила величну історію на століття вперед.
Навіки в нашій пам’яті закарбувалися слова: «Кіборги вистояли, не встояв бетон».
Ми дякуємо кожному, хто бився в ДАПі. Ми памʼятаємо усіх, хто віддав життя за нашу свободу.
Українські військові й по цей час у запеклих боях боронять рідну землю, тим самим доводячи усьому світові, що українська нація є незламна та непереможна.
Сьогодні у нашому закладі офіційно розпочалася Всеукраїнська акція «16 днів проти насильства». Відкриттям стало оформлення тематичної книжкової виставки, присвяченої правам людини, безпеці, толерантності та важливості протидії будь-яким проявам насильства.
Першими відвідали виставку та долучилися до обговорення учні 5 класу. Під час зустрічі діти говорили про те, що таке безпека, чому важливо вміти сказати «ні» та до кого можна звернутися по допомогу. Атмосфера була відкритою й щирою — школярі активно ставили запитання та ділилися власними думками.
Такі заходи допомагають формувати культуру поваги, взаємопідтримки та усвідомлення власних прав. Протягом наступних 16 днів у школі планується проведення низки тематичних активностей, спрямованих на розвиток безпечного та дружнього освітнього середовища.
Пошуковці загону "Оберіг" неодноразово зверталися до бібліотеки Гімназії імені Віри Роїк для пошуку матеріалів про художників Олександра та Володимира Мирошниченків. Результати своєї роботи пошуковці показали у вигляді презентації, яка цікаво і доступно розповідає історію братів Мірошниченків.
21 листопада в Україні відзначається День Гідності та Свободи. Цього дня, з інтервалом у дев’ять років, розпочалися дві доленосні для сучасної України події: Помаранчева революція 2004-го та революція Гідності 2013-го.
13 листопада 2014 року Президент України Петро Порошенко підписав Указ «Про День Гідності та Свободи». Метою запровадження пам’ятної дати є утвердження в Україні ідеалів свободи і демократії, вшанування патріотизму й мужності громадян, які стали на захист демократичних цінностей, прав і свобод людини, національних інтересів держави та її європейського вибору.
Заради шани й пам'яті написана ця книга. Живі й здорові ми лише завдяки подвигу бійців на передовій… Від нас усіх залежить, чи будемо ми жити у вільній, квітучій, гордій Україні.
Ми повинні бути сильними, аби стати на повен зріст і сказати: я – Українець, і я все здолаю заради своєї Батьківщини.
Чи зможуть оці вірші допомогти тим, хто на передовій? Чи зможуть підказати відповіді, загоїти душевні рани? У будь-якому разі ці поезії свідчать про любов і небайдужість…
Збірка «Молюсь за тебе, Україно…» - це молитва-пісня про подвиг українських воїнів-захисників, які зараз відстоюють нашу незалежність, і тих, які віддали за Україну життя.
Запрошуємо ознайомитися з творами земляків у шкільній бібліотеці.
У нашій бібліотеці відбулася особлива подія — зустріч пошукового загону з відомим поетом Олександром Печорою.
Атмосфера була наповнена щирістю та натхненням.
Поет поділився своїми думками про силу слова, пам’ять поколінь та значення творчості у житті людини, з натхненням читав свої вірші, розповідав про знакові зустрічі у своєму житті.
Учні пошукового загону поставили запитання, які торкалися теми історичної пам’яті та духовних цінностей.
Діалог між поколіннями став справжнім містком між минулим і сучасністю.
Особливо цінним було те, що зустріч відбулася саме у бібліотеці — місці, де слово оживає, а книги стають провідниками у світ знань і натхнення.
Ми вдячні Олександру Андрійовичу за теплі слова, поетичні рядки та підтримку молоді. Такі зустрічі надихають учнів на пошук, творчість і любов до рідного краю.
