БІБЛІОТЕКА ГІМНАЗІІ ІМЕНІ ВІРИ РОЇК ЛМР: До 100-річчя з дня народження В.Малика

З нагоди 100 – річного ювілею видатного письменника Володимира Малик, який проживав у Лубнах. Вся Україна проводить заходи присвячені видатному письменнику. Його порівнюють з Дюма та Жюль Верном, Генріком Сенкевичем.

Володимир Кирилович Малик народився 21 лютого 1921 року в селі Новосілки Макарівського району на Київщині в селянській родині.

Закінчив середню школу, а в 1938 році вступив на філологічний факультет Київського університету. Тоді ж почав складати вірші, але через війну навчання припинив. Молодий студент пішов у народне ополчення, працював на оборонних роботах під Києвом та Харковом, був поранений.

В. Малика було вивезено до Німеччини, де йому в концентраційних таборах протягом двох років довелось пережити невимовні муки, голод, загрозу смерті. І лише в жовтні 1945 року вдалось повернутись на Україну.

Після війни Володимир Кирилович працював в Ясногородській середній школі. Закінчивши заочно університет у 1950 р., молодий учитель переїхав з Київщини на Полтавщину, в місто Лубни 1953 року, де писав багато творів.

Володимир Малик глибоко знайомився з історичною літературою, засиджувався в архівах, виїжджав на місця, де колись жили його майбутні герої. І почали одна за одною виходити з-під його пера казки-легенди для молодших читачів «Чарівний перстень», «Месник із лісу», «Воєвода Дмитро», «Микита Кожум’яка», «Червона троянда».

В літературному доробку письменника є відомі пригодницькі повісті для читачів середнього шкільного віку, а саме: «Чорний екватор», «Двоє над прірвою», «Слід веде до моря».

Успішно працював письменник і в галузі прози. У його доробку повісті “Чорний екватор”, “Новачок”, “Дві перемоги”, “Слід веде до моря”, “Двоє над прірвою”. Найбільше В. Малика знають як автора історичних романів. Серед них найпопулярніші тетралогія “Таємний посол” (до якого входять романи Посол Урус-шайтана(1968 р.), Фірман султана (1969 р.), Чорний вершник (1976 р.) і Шовковий шнурок (1977 р.)., романи “Князь Кий” (1982 р.), “Чумацький шлях”, “Горить свіча”, Черлені щити (1985 р.) та останній роман “Князь Ігор. Слово о полку Ігоревім”.

Малик відомий і як літературний критик. Його перу належить низка рецензій на твори українських прозаїків.

В житті письменник був чесною, скромною та доброю людиною, багато працював.

Помер Володимир Малик 31 серпня 1998 року.

Джерело: https://dovidka.biz.ua/volodimir-malik-biografiya-skorocheno/

Володимир Кирилович Малик народився 21 лютого 1921 року в селі Новосілки Макарівського району на Київщині в селянській родині. Закінчив середню школу, а в 1938 році вступив на філологічний факультет Київського університету. Тоді ж почав складати вірші, але через війну навчання припинив. Молодий студент пішов у народне ополчення, працював на оборонних роботах під Києвом та Харковом, був поранений. В. Малика було вивезено до Німеччини, де йому в концентраційних таборах протягом двох років довелось пережити невимовні муки, голод, загрозу смерті. І лише в жовтні 1945 року вдалось повернутись на Україну. Після війни Володимир Кирилович працював в Ясногородській середній школі. Закінчивши заочно університет у1950 р., молодий учитель переїхав з Київщини на Полтавщину, в місто Лубни 1953 року, де писав багато творів. Володимир Малик глибоко знайомився з історичною літературою, засиджувався в архівах, виїжджав на місця, де колись жили його майбутні герої. І почали одна за одною виходити з-під його пера казки-легенди для молодших читачів «Чарівний перстень», «Месник із лісу», «Воєвода Дмитро», «Микита Кожум’яка», «Червона троянда». В літературному доробку письменника є відомі пригодницькі повісті для читачів середнього шкільного віку, а саме: «Чорний екватор», «Двоє над прірвою», «Слід веде до моря». Успішно працював письменник і в галузі прози. У його доробку повісті «Чорний екватор», «Новачок», «Дві перемоги», «Слід веде до моря», «Двоє над прірвою». Найбільше В. Малика знають як автора історичних романів. Серед них найпопулярніші тетралогія «Таємний посол» (до якого входять романи Посол Урус-шайтана(1968 р.), Фірман султана (1969 р.), Чорний вершник (1976 р.) і Шовковий шнурок (1977 р.)., романи «Князь Кий» (1982 р.), «Чумацький шлях», «Горить свіча», Черлені щити (1985 р.) та останній роман «Князь Ігор. Слово о полку Ігоревім». Малик відомий і як літературний критик. Його перу належить низка рецензій на твори українських прозаїків. В житті письменник був чесною, скромною та доброю людиною, багато працював. Помер Володимир Малик 31 серпня 1998 року.
Джерело: https://dovidka.biz.ua/volodimir-malik-biografiya-skorocheno/